У столичному Українському домі відбувся VI з’їзд Української гастроентерологічної асоціації. Форум зібрав понад тисячу делегатів та учасників не лише з України, але й інших країн. У його роботі взяли участь гастроентерологи, лікарі загальної практики-сімейної медицини, ендоскопісти, представники інших спеціальностей. Обговорили актуальні питання щодо застосування новітніх методів лікування й діагностики захворювань, поділилися досягненнями та останніми новинами гастроентерологічної науки й практики, відвідали лекції та майстер-класи колег, отримали нову інформацію щодо питань профілактичної та клінічної дієтології.
Серед учасників форуму були й делегати з Тернопільщини: завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та загального догляду за хворими, професор Ігор Господарський, завідувач кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини ТДМУ, професор Лілія Бабінець, доцент ТДМУ Галина Лихацька, обласний експерт управління охорони здоров’я ОДА з питань гастроентерології Олександра Юровська та фахівці Тернопільської університетської лікарні – завідуюча гастроентерологічним відділенням Галина Хомин, гастроентерологи Тетяна Соліляк, Ольга Дука.
Про роботу форуму наш кореспондент попросила розповісти обласного експерта управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА з питань гастроентерології Олександру ЮРОВСЬКУ.
– Ваші враження від з’їзду?
– Хочу зазначити, що для мене участь у роботі форумів такого рівня – це завжди подія в професійному житті. Адже є змога охопити доволі велике коло питань професійної компетенції, послухати доповіді провідних фахівців вітчизняної та світової гастроентерологічної школи, які представляють найновіші повідомлення, озвучують перспективні досягнення у світлі останніх подій сучасної гастроентерології. До того ж це чудовий майданчик для спілкування з колегами, обговорення найбільш топових тем, дискусійних проблем. Гадаю, що для кожного учасника участь у подібних форумах дає натхнення, сприяє удосконаленню, насичує відчуттям власної значимості та причетності до поважної вітчизняної гастроентерологічної спіль-ноти. Особливістю з’їзду було розмаїття форм діяльності: це пленарні та секційні засідання з обговоренням широкого кола питань, круглі столи, панельні дискусії з експертами, майстер-класи, які проводили тренери світового рівня. Наголос ставили на безперервній післядипломній освіті та навчанні. Ясна річ, у рамках з’їзду асоціація прозвітувала про підсумки діяльності за звітний період – відзвітували президент асоціації, головний експерт МОЗ за напрямком «гастроентерологія», вчений секретар та ревізійна комісія. Підбили підсумки конкурсу молодих вчених, презентували ґранти та відзначили кращих членів Української гастроентерологічної асоціації. Відбулися також збори головних експертів за напрямком «гастроентерологія» та засідання опорної кафедри з підготовки фахівців з гастроентерології та дієтології за участю однопрофільних кафедр.
– На які теми найбільше звертали увагу цього року?
– Цього року модератори підготували понад сім секцій, було представлено майже 70 доповідей, а питання, які винесли на обговорення, набули широкого резонансу серед учасників. Вони були присвячені усім сферам гастроентерології. Взагалі захід відбувався досить жваво та динамічно. Одночасно в кількох залах відбувалися засідання, присвячені актуальним напрямкам гастроентерології, зокрема, профілактиці, діагностиці та лікуванню захворювань шлунка й дванадцятипалої кишки, клінічній панкреатології. Йшлося й про шлях поліпшення профілактики, діагностики й лікування захворювань печінки та жовчовивідних шляхів, сучасні тенденції діагностики та лікування захворювань кишківника, питання нутриціології, дієтології та лікувального харчування. Серед численних виступів значний інтерес аудиторії викликали доповіді, що стосуються актуальних питань якості профілактики, діагностики й лікування захворювань шлунка. Зокрема, дискусійна панель «Лікування не повинно бути небезпечніше за захворювання» – за матеріалами міжнародного саміту з профілактики та лікування НПЗП-гастропатій (Дубаї, 2016), під гаслом якої прозвучала доповідь професора Ю. М. Степанова щодо необхідності міждисциплінарного консенсусного підходу до профілактики та лікування НПЗП-індукованої гастропатії у пацієнтів різного профілю. Нові стратегії профілактики та лікування функціональної та НПЗП-індукованої гастро-інтестинальної патології прозвучали у доповіді професора С.М.Ткач. Чималий інтерес викликали й доповіді, представлені на сателітному симпозиумі, присвяченому гепатобіліарній системі, зокрема, проблемним аспектам терапії неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з метаболічним синдромом (Петр Діте, Чехія), дискусійним питанням доповіді «Біліарна патологія як фактор ризику ГЕРХ: що раціонально взяти за основу терапії?» (М.Б.Щербініна, І.М.Скрипник, І.А.Зайцев). Американські фахівці порушили проблему неалкогольної жирової хвороби печінки та неалкогольного остеатозу та зупинилися на сучасних підходах її вирішення (доповідь Мазен Ноуредін, США). Приємно, що на цьогорічному з’їзді асоціації дали слово й фахівцям нашого університету – професор ТДМУ Ігор Господарський розповів учасникам форуму про сучасні підходи до діагностики та методи корекції фіброзу печінки у хворих ХГС.
Не можу оминути й не згадати сателітний симпозіум, який викликав жвавий інтерес аудиторії. Його тема: «Психоемоційний стан людини та шлунково-кишковий тракт. Чи є зв’язок?». Доповідь на цю тематику з доволі риторичною назвою «Кишківник: емоційний орган?» представив колишній професор нашого університету Олег Чабан. Універсальний алгоритм терапії абдомінального синдрому було запропоновано у доповіді Олега Бабака, професора ДУ «Нацiональний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України», Харків). Зокрема, він зосередив увагу на важливості впливу на етіологічні фактори та патогенетичні механізми розвитку синдрому абдомінального болю. Узагалі ж з’їзд наголос ставив на підготовці кваліфікованих кадрів, розробці нових ліків, використанні нових діагностичних методів, впровадженні нових настанов і протоколів надання медичної допомоги хворим.
У рамках форуму відбулося організаційне засідання делегатів ГО «Українська гастроентерологічна асоціація», на якому обрали нового президента асоціації. Ним став Ігор Миколайович Скрипник – доктор медичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти, професор кафедри внутрішньої медицини №1 Української медичної стоматологічної академії.
Враженнями від роботи з’їзду поділилася й завідувач кафедри первинної медичної допомоги та сімейної медицини ТДМУ, віце-президент Українського клубу панкреатологів, професор Лілія БАБІНЕЦЬ:
– З теплом згадую зустрічі панкреатологів у рамках Українського клубу панкреотологів (УКП) та Європейського клубу панкреатологів (ВКП) у Будапешті, Коблевому Миколаївської області, а тепер – у Києві. Запрошення взяти участь у роботі VІ з’їзду Української гастроентерологічної асоціації як доповідач наукового напрямку «панкреатологія» у контексті загальної практики-сімейної медицини, вважаю для себе високою честю. Це свідчить про те, що наближення технологій спеціалізованого гастроентерологічного напрямку до рівня первинної медичної допомоги є пріоритетним в системі охорони здоров’я України. Форум був надзвичайно представницьким, делегати мали змогу ознайомитися з найсучаснішими досягненнями клінічної гастроентерології, гепатології, діагностики та лікування захворювань кишківника, онкологічної патології органів шлунково-кишкового тракту.
В рамках з’їзду працював форум здорового харчування, що дало можливість поглибити знання й практичні навички у лікуванні хворих з метаболічним синдромом, який часто включає не лише ожиріння, гіпертонію та цукровий діабет, але й жирову хворобу печінки та підшлункової залози. Мені довелося працювати у секції «Актуальна панкреатологія», де мала змогу представити наші напрацювання для практичних лікарів. Як і завжди, дуже змістовними й актуальними були доповіді професора Донецького НМУ Наталії Губергріц (президента УКП та головуючої наступного року в президії Європейського клубу панкреатологів (ЄКП), щодо новин європейської панкреатології за матеріалами зустрічі ЄКП, (Будапешт, 2017), а також щодо доказових стандартів спазмолітичної терапії в гастроентерології.
Надзвичайно цікавою була доповідь професора Буковинського національного університету Тамари Христич про аутоімунний панкреатит, який дедалі частіше привертає увагу клініцистів і науковців-панкреатологів. Ґрунтовно виклала підходи до замісної ферментної терапії за матеріалами європейського доказового гайдлайну професор Львівського НМУ Ольга Бондаренко. Я представила наші власні наукові розробки щодо протокольних та ад’ювантних можливостей корекції трофологічних порушень при хронічному панкреатиті в поєднанні з цукровим діабетом (за матеріалами дисертаційних робіт моїх учениць Уляни Захарчук і Наталії Мельник), які запатентовані та підкріплені інформаційними листами, затвердженими МОЗ України. Наші рекомендації викликали зацікавлення аудиторії, запитання практичних лікарів, що вважаю дуже важливим.
Хочу також повідомити, що під час спілкування на форумі члени УКП прийняли рішення провести ювілейну конференцію УКП, присвячену 10-літтю Клубу, у нашому рідному місті Тернополі та моєму рідному ТДМУ 16-17 листопада цього року. Матимемо змогу надати нашим сімейним лікарям, терапевтам, педіатрам гастроентерологам найсвіжішу інформацію з питань захворювань підшлункової залози та коморбідних станів.
Хочу подякувати організаторам представницького форуму гастроентерологів професорам Наталії Харченко (головному експерту за напрямком «Гастроентерологія» МОЗ України) та Олегові Бабаку (президенту Української гастроентерологічної асоціації) за прекрасно організований захід, за можливість зустрічей колег та однодумців у науці й клінічній практиці.
Лариса ЛУКАЩУК